Новини

В Дніпропетровській торгово-промисловій палаті відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню перспектив і наслідків прийняття Верховною Радою проектів законів «Про енергоефективність» та «Про енергоефективність будівель» та їх впливу на роботу бізнесу та провайдерів (надавачів) «зелених» послуг.

Організатором заходу виступила Дніпропетровська ТПП в рамках реалізації проекту «Зелена палата - Ініціатива сталого розвитку», що впроваджується за підтримки Програми сприяння зеленій модернізації української економіки, яка виконується Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Уряду Німеччини. Підтримала цю ініціативу Рада Підприємців при Дніпропетровській обласній державній адміністрації.

Учасниками круглого столу стали представники Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської торгово-промислової палати, Будівельної палати Дніпропетровської області, Асоціації Ріелторів Дніпропетровської області, регіональні провайдери «зелених» послуг, експерти, вчені та громадські діячі, представники Дніпропетровської обласної державної адміністрації та обласної ради, а також Народний депутат України Іван Куліченко.

Президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Віталій Жмуренко, вітаючи присутніх учасників зібрання, зазначив:

- «Дніпропетровська торгово-промислова палата, будучи одним з ключових партнерів в регіоні Програми сприяння зеленої модернізації української економіки, яку реалізує Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ за дорученням Федерального уряду Німеччини, є платформою та центром діалогу провайдерів «зелених» послуг (енергоаудиторів, енергоменеджерів, екологів, проектантів, інсталяторів енергоефективного обладнання), бізнесу, влади і громадськості. Ми активно беремо участь в підготовці інфраструктури розвитку регіонального ринку: від підготовки фахівців і надання низки «зелених» послуг, розвитку контактів підприємств та фахівців-провайдерів «зелених» послуг, що входять до профільного Комітету Дніпропетровської ТПП  -  до розширення діалогу соціально відповідального бізнесу з громадськістю, владою; ретрансляції ідей сталого економічного розвитку, впровадження кращого світового та вітчизняного досвіду в сфері ресурсоефективності та екології для організацій, керівники яких замислюються щодо подальших перспектив й проактивно працюють на результат».

Український ринок« зелених» послуг, енергоаудиту та консультацій в галузі управління енерго- і природними ресурсами, відходами сьогодні перебуває на стадії зародження. Ми на десятиліття відстаємо від Євросоюзу в питаннях озеленення та підвищення ефективності реального сектору економіки, і саме Угода з ЄС підштовхує нас до підвищення енергоефективності, екологічної безпеки підприємств. Очікується, що в 2017 році, коли будуть прийняті ці закони, великі підприємства повинні будуть масово проходити енергетичне обстеження та проводити аудити, що дасть Україні можливість вийти на необхідні показники до 2020 року, а великий бізнес стане більш конкурентоспроможними. Те ж саме очікується і з енергоаудитом нерухомості, яка будується, надається в оренду, продається, є комунальною власністю. На даних об'єктах необхідно буде провести енергоаудити та підготувати енергетичні паспорти будівель, які стануть індикатором для держави в реалізації енергетичної політики.

Законодавці та національні експерти дотримуються думки, що для того, аби весь цей механізм запрацював, необхідно якісно підготувати низку суміжних законів і підзаконних актів, провести експертизу цих документів, активно залучаючи фахівців-стейкхолдерів, до яких застосовується це законодавче поле. І держава, і бізнес, в нових законодавчих умовах повинні отримати реальний стимул для енергоефективної модернізації.

Народний депутат України, екс-міський голова Дніпра Іван Куліченко вважає, що на сьогодні бізнес повинен бути активно залучений в процес енергозберігаючої модернізації об'єктів бюджетної сфери.

«Закон потрібен і необхідність його прийняття назріла вже давно. Але що реально зараз відбувається? Закон був поданий в липні ще на минулій сесії і протягом 5-й сесії розглядатися не буде. Дуже багато питань задається щодо фінансування витрат для приведення у відповідність системи енергоефективності до європейських норм. Тут дуже багато резервів, починаючи від технічної допомоги та цільового пільгового фінансування, яке здійснюється міжнародними організаціями, такими як ЄБРР і ЄІБ. Але основний потенціал розвитку експерти бачать всередині країни, потрібно запустити і бізнес, за європейською моделлю ЕСКО, коли компанії за свої гроші модернізують школи, дитячі садки та інші об'єкти соціальної сфери. Згодом погашення коштів здійснюють замовники цих робіт. У нас же сьогодні фінансування здійснює або держава, або місцеві ради », - зазначив Іван Куліченко. «Далі, аби був результат - необхідно буде розробляти суміжні закони і підзаконні акти» - додав Народний депутат України.

Головний фахівець відділу стандартизації, енергоаудиту та енергоменеджменту Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Владислав Семігін зазначає, що на сьогоднішній день прийняття обговорюваних законів є актуальним і необхідним.

Зокрема, Владислав Семігін вважає, що актуальність прийняття проектів законів «Про енергоефективність» та «Про енергоефективність будівель» обумовлена ситуацією на енергоринку України і тими витратами, які несуть на сьогоднішній день споживачі енергії.

«В Україні існує Національний план дій до 2020 року. Згідно з цим планом, до 2020 року Україна повинна скоротити споживання енергії на 9% відносно базового рівня споживання в 2005-2009 рр., при чому як в промисловому і бюджетному, так і в житловому секторі. Тому в стороні не залишиться жоден споживач енергії. До реалізації масштабних проектів енергоефективності ми йдемо вже не перший рік. Сьогодні ми зіткнулися з ситуацією деяких правових конфліктів, але це нормальні робочі моменти «притирання». В цілому процес запущений, тенденція позитивна. Україна має величезний потенціал енергозбереження.

Нині питання енергоефективності глобальні, адже це питання збереження екології та скорочення викидів СО². Вже відомо, що неспожитий1 кВт енергії сьогодні призводить до економії 3 кВт в майбутньому. До того ж необхідність впровадження програм щодо ощадливого використання енергії та ресурсів диктується й останніми потрясіннями на енергетичному ринку », - додав Владислав Семігін.

За словами Віталія Жмуренко, Дніпропетровська торгово-промислова палата є організацією, яка формує експертне співтовариство для надання подібного роду послуг, працює з профільними учасниками ринку.

Окремою угодою у співпраці з німецькими палатами Дніпропетровська торгово-промислова палата веде розмову щодо підготовки німецькою стороною необхідних для запровадження цієї діяльності фахівців; розробляється спеціальна програма, підсумкової метою якої є підвищення попиту на послуги енерго і еко- менеджерів та, як результат - підвищення ефективності використання ресурсів підприємствами Дніпропетровського регіону і поліпшення екологічної ситуації.

Програма сприяння Зеленій модернізації української економіки GIZ Надала ТПП комплект професійного обладнання для проведення енергоаудитів для промислових підприємств, будівель, інфраструктурних об'єктів.

Палата готова на самих прийнятних умовах, у співпраці з експертами та науковцями, працювати з будь-яким зацікавленім замовником енергетичного обстеження, будь то приватні підприємства, місцеві органи влади, комунальники, мешканці Дніпропетровщини.

«Наші фахівці, які входять до Комітету провайдерів зелених послуг при Палаті - це кращі експерти регіону. Вони не просто проводять енерго і еко- аудити, а й розробляють освітні та ТЕО-проекти в сфері залучення фінансування від міжнародних організацій: Північної екологічної фінансової корпорації, ЄБРР. Наше завдання - зв'язати потужний експертний потенціал, доступ до прикладів успішних проектів, які на сьогоднішній день є в регіоні, в Україні, інфраструктуру підтримки для реалізації цих рішень, в т.ч. фінансову для підприємств, створюючи, таким чином, попит на зелені послуги у бізнесу, органів місцевого самоврядування, населення.

Така взаємодія є раціональною і корисною всім сторонам, тому що результат роботи позначається на зниженні витрат, в тому числі, на тих, які наш український власник бізнесу не завжди враховує, а це вихід з ладу і нераціональне завантаження устаткування, нераціональне використання низки вторинних енергетичних і природних ресурсів, сировини, матеріалів, екологічні штрафи, порушення виробничої і управлінської логістики, підвищені витрати на охорону праці та лікування працівників, відсутність мотивації до покращення робочих процесів співробітниками, нерідко і корупційна складова. Результати енергоаудиту, проведеного зовнішніми професійними консультантами, найчастіше виявляють проблеми, які топ-менеджеру, власнику корисніше побачити через погляд ззовні» – зазначив віце-президент Дніпропетровської ТПП, керівник проекту «Зелена палата – Ініціатива сталого розвитку» Сергій Кучерявенко.

Підбиваючи підсумки зустрічі, президент Дніпропетровської ТПП запросив присутніх на засіданні науковців-енергетиків, експертів-енергоаудиторів, будівельників та бізнес до активнішої участі в розробці законопроектів та підзаконних актів, що можливе лише через надання пропозицій та участь у роботі профільних технічних комітетів та робочих груп при Мінрегіонбуді, Держенергоефективності.

В свою чергу, Владислав Семігін запропонував обласній раді вже сьогодні розпочати формування бази об`єктів, на яких після прийняття законів буде регламентовано проведення обов`язкового  енергетичного обстеження, а експертам-енергоаудиторам - зареєструватися в реєстрі енергоаудиторів на сайті Держенергоефективності задля подальшої координації та співробітництва.